Режисер: Михайло Воробйов
Виробник: Київська МО товариства Меморіал ім.В.Стуса, Україна
Рік виходу: 1999
Мова: українська
Сандармох (рідше — Сандормох) —
лісове урочище в Медвежогірському районі Карелії, за 19 км. від м.
Повенець, де на площі 10 гектарів у 1937 — 38 рр. було розстріляно і
поховано понад 9500 осіб 58 національностей. Переважно, це були
спецпоселенці і в'язні з Біломоро-Балтійського каналу і Соловецьких
таборів, а також жителі навколишніх сіл. Всього на цій території було
виявлено 236 розстрільних ям. Розстріли проводились таємно, вперше
поховання їх жертв було виявлено в липні 1997 р.
Соловецький етап
Було
встановлено, що Сандармох є місцем масового розстрілу 1111 в'язнів так
званого «соловецького етапу». Серед них — видатні майстри культури,
державні діячі, священнослужителі з багатьох республік СРСР.
27
жовтня 1937 р. етап завантажили на баржі, відтак його слід губився.
Багато років існувало припущення, що людей втопили в Білому морі. Однак,
у 1995 р. зусиллями директора Санкт-Петербурзького науково-дослідного
центру «Меморіал» Веніаміна Іофе в архівах управління ФСБ в
Архангельську було знайдено оригінальні документи, зокрема — розстрільні
списки. Виконавцем злочину був капітан НКВС Михайло Матвеєв, заступник
начальника АХУ УНКВД Ленінградської обл. Іноді йому асистував помічник
коменданта УНКВД Ю. Алафер.
Розстріли
тривали протягом 9-14 жовтня 1937 р. Загалом ув'язнених було 1116:
п'ять вироків не виконано, бо один в'язень помер, а чотирьох етаповано в
інші місця.
1
липня 1997 р. експедиція Петрозаводського та Санкт-Петербурзького
«Меморіалів» під керівництвом Юрія Дмітрієва виявили місце трагедії.
Пам'ять
27
жовтня 1997 р., до 60-річчя трагедії, тут уперше провели Дні пам'яті,
організовані Міжнародним і Петербурзьким «Меморіалом». У них брала
участь невелика делегація з України, у складі якої були Євген Сверстюк,
Іван Драч, Лариса та Тетяна Крушельницькі. Вони встановили й освятили
український хрест на кладовищі та привезли світлини урочистостей.
У
1998 р. було відкрите меморіальне кладовище «Сандармох», встановлено
гранітний пам'ятник із написом — рос. «Люди, не убивайте друг друга!».
З
1997 р. щороку, 5 — 7 серпня, в час початку Великого терору, у лісі,
біля символічних хрестів відбуваються православна та католицька
панахиди, мітинг громадськості. У відзначеннях беруть участь і
представники України. 2004 року українці спорудили гранітний козацький
хрест
Розстріляні українці
Атаманюк-Яблуненко Василь (1897), письменник-журналіст;
Бадан-Яворенко Олександр Іванович (1894), професор історії;
Барбар Аркадій (1879), директор Департаменту охорони здоров'я часів Директорії;
Вінницький Тарас (1890), колишній повітовий комісар Української Галицької Армії;
Валок Омелян (1902), полковник армії УНР, в 1933 р. — голова Українського бюро ВУЦВК Спілки шоферів;
Вороний Марко (1904), літератор-журналіст;
Вольф Михайло (1890), священик Римо-католицької церкви;
Дятлов Петро (1883), професор, колишній член ЦК УСДРП;
Епік Григорій (1901), письменник;
Зеров Микола (1890), професор літератури, письменник;
Ірчан Мирослав (1896), колишній хорунжий УГА, член Компартій Канади та Західної України, письменник-драматург;
Косар-Заячковський Мирон (1897), член Політбюро ЦК КП(б)У;
Крушельницька Володимира Антонівна (1903), донька А. В. Крушельницього;
Крушельницький Антін (1878), колишній міністр освіти УНР, письменник;
Крушельницький Богдан Антонович (1906), син А. В. Крушельницького;
Крушельницький Остап Антонович (1913), син А. В. Крушельницького;
Куліш Микола (1892), письменник-драматург;
Курбас Лесь (1887), режисер, творець модерного українського театру;
Мандель Мойсей (1893), завідувач іноземною редакцією видань КП(б)У;
Озерський Юрій (1896), голова українського Держвидаву;
Олійник Василь (1900), секретар голови РНК УРСР Любченка;
Підмогильний Валер'ян (1901), письменник, літературний перекладач;
Полоз Михайло (1891), нарком фінансів УРСР;
Решал Арон (1904), директор Всеукраїнського курортного тресту;
Сіяк Іван (1887), колишній заступник голови Директорії Бесарабії;
Цяпка Іван (1887), четар УСС, сотник УГА;
Чехівський Володимир (1876), професор історії, діяч УАПЦ.
Інші відомі жертви
Бобрищев-Пушкін Олександр, відомий до революції адвокат, захисник Менахема Бейліса та Пурішкевича;
Дурново Микола, московський літературознавець;
Кузебай Герд, засновник удмуртської літератури;
Станеско Гого, голова московського циганського табору;
А
також білоруський міністр Флегонт Волинець, татарський громадський діяч
Ізмаїл Фірдевс, грузинські князі Ніколай Ерістов та Яссе Андронников,
католицький адміністратор Грузії Шио Батмалашвілі, професор історії
ВКП(б) єврей Пінхус Ґлузман, черкеський письменник князь Холід Абуков,
корейський діяч Тай До, православні єпископи Алексій (воронезький),
Даміан (курський), Ніколай (тамбовський), Петро (самарський), лідер
баптистів СССР Василь Колесников, представник Ватикану, отець Петер
Вейґель тощо.
Якість: TVRip
Формат: AVI
Тривалість: 00:25:30
Відео: MPEG-4 Visual at 776 Кбіт/сек, 768 x 576 (1.333) at 25.000 fps
Аудіо: MPEG Audio at 192 Кбіт/сек, 2 канал(-и,-ів), 48.0 кГц
Розмiр: 178,4 Mb
Depositfiles Letitbit Vip-Files
|
Головна 
